Органи самоорганізації населення
Органи самоорганізації населення
Органи самоорганізації населення (ОСН) це об’єднання мешканців за місцем проживання, які створюються ними за згодою місцевої ради для вирішення локальних проблем. ОСН є громадським інститутом які наділяються широким обсягом власних повноважень, крім того, рада, яка створила ОСН, може делегувати певні повноваження, при цьому забезпечивши їх необхідними ресурсами. Таким чином, ОСН можуть ставати потужною силою на певних територіях та в громадах взагалі, впливати на політику місцевої влади, тобто є однією з потужних форм демократії участі.
Правове регулювання діяльності ОСН
Законодавство про ОСН починається з Конституції України, яка визначає, що сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає органи самоорганізації населення як один із елементів системи місцевого самоврядування.
Питання створення, діяльності та ліквідації ОСН, їх повноваження визначаються законом України «Про органи самоорганізації населення». Але є окремі питання, які слід врегулювати і на рівні громад в місцевих правових документах. Дуже важливо регламентувати ці питання в статутах громад.
Слід зазначити, що питанням створення та діяльності ОСН приділено чимало уваги в статутах міст Каховка та Нова Каховка. В обидвох громадах цим питанням присвячено повністю 4 розділ статутів. В Новій Каховці він значно більший за обсягом, детально прописує як створення так і повноваження ОСН. Правда чомусь новокаховські депутати позбавили потенційні комітети повноваження «вести облік громадян за віком, місцем роботи чи навчання, які мешкають у межах території діяльності органу самоорганізації населення», яке передбачено законом. На жаль, не дивлячись на якісну правову регламентацію ані в Каховці, ані в Новій Каховці поки що не створено жодного ОСНу. За словами представників влади цих міст вони неодноразово сприяли створенню комітетів, створювались ініціативні групи, але так і не змогли зібрати більше половини мешканців територій на збори.
Основні засади діяльності ОСН
Основними завданнями ОСНів є: створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції та законів України; задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг; участь ОСНів у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідних територій, інших місцевих програм.
Навіщо мешканцям створювати ОСН? В чому їх суть як механізму демократії участі? Через ОСНи активісти можуть краще задовольнити суспільний інтерес мешканців, які прагнуть здійснювати громадський контроль за діяльністю влади та інших постачальників соціальних послуг. ОСНи можуть допомогти людям швидше дійти до влади з їх проблемами і потребами і спробувати скоріше вирішити їх. ОСНи – дієвий інструмент для того, аби мешканці самоорганізувались у вирішенні життєвих проблем за місцем проживання, спільно подолали хамів, які заважають іншим людям нормально жити.
Демократична, прозора та доступна місцева влада також має бути зацікавленою у створенні ОСН адже Ці органи дозволяють точніше з’ясувати, що найбільш хвилює населення. Вони допомагають залучати додаткові ресурси для вирішення соціальних проблем територій. Співпраця влади з ОСНами сприяє через ефект причетності подоланню недовіри населення до цієї влади і допомагає об’єднати її зусилля з громадою у боротьбі із соціально-безвідповідальним бізнесом. Така співпраця дозволяє також об’єднати зусилля місцевої влади з громадою у відстоюванні інтересів території перед державною владою і політичною кон’юнктурою.
Досвід діяльності ОСН
Традиції самоорганізації населення були закладені ще за часів СРСР. Із всіма зауваженнями, які притаманні суспільними інститутам радянського союзу, в населених пунктах створювались вуличні, квартальні комітети, в будинках обирали управляючих. В сучасній Україні процес створення та діяльності ОСН був покладений на демократичне законодавство, в 2001 році був прийнятий закон України «Про органи самоорганізації населення»
На кінець 2017 року в Україні, за даними Держстату було зареєстровано 1 500 ОСНів різних рівнів – від будинкових до мікрорайонних і сільських. Тобто, мова йде прокомітети, які створені із статусом юридичних осіб. Але ще у декілька разів більше в Україні створено і діють ОСНів, які не пройшли державної реєстрації і не отримали права юридичної особи. Таких ОСНів, за експертними оцінками, в Україні порядку 10 тисяч.
Саме такі комітети переважно діють в Херсоні. Весь приватний сектор міста охоплений квартальними комітетами, на сайті районних рад вони показані саме як ОСНи, наданий їх перелік та контакти керівництва, але тільки одиниці з них зареєстровані.
В містах області ОСНи не створюють взагалі, і все через складну процедуру та недолугість законодавства. В кращому випадку на територіях кварталів та в будинках призначають квартальних та будинкових голів. Але такий підхід далекий від ідеї та принципів ОСН. По перше таких осіб повинні обирати мешканці, по друге, вони не репрезентують мешканців, а відстоюють інтереси тих хто їх призначив. За словами керівників деяких міст, вони намагались проводити загальні збори мешканців, але елементарно не могли зібрати людей, адже згідно законодавства, на зборах повинні бути присутніми більш ніж половина мешканців території.
Ми повинні розуміти, що інтереси влади та громади не можуть бути тотожними. Влада думає як використати ОСН в своїх інтересах, наприклад скинути на них непритаманні функції (видача довідок, збір інформації про боржників, облік майна тощо). Керівництво громад не зацікавлено в більшості випадків в незалежній політиці ОСН, в наділенні їх додатковими повноваженнями та фінансами. Тому, коли у активних громадян виникає ідея створення комітету слід пам’ятати: політика ОСН має бути дуалістичною, з одного боку вона неможлива без співпраці з місцевою владою, з іншого члени комітетів повинні пам’ятати про те, що вони представники інтересів своїх мешканців і мають працювати виключно в обсязі встановлених повноважень.
Функція ОСНів не зводиться виключно до вирішення житлово-побутових проблем мешканців, як стереотипно думають. Можливості цих громадських утворень значно ширші. ОСНи здатні вирішувати (і вирішують) чимало завдань у сфері соціального захисту , дозвілля, навчання, виховання, самореалізації молоді та людей старшого віку, вирішення проблем мешканців гуртожитків багато інших завдань.
Є в Україні міста де ОСН стали дійсно потужними об’єднаннями, вирішують важливі міські проблеми, мають потужну фінансову основу, створюють асоціації, впливають на місцеву владу. Мова іде про Київ, Дніпро, Вінницю. Завдяки діяльності ОСН вирішуються в першу чергу питання благоустрою територій, вирішуються проблеми ЖКГ та поліпшення стану житлового фонду. Так, наприклад, саме ОСН кналізували приватний сектор в Вінниці.
Достатньо активними є ОСНи в Херсоні. Вони тісно співпрацюють з Херсонською міською радою та районними радами міста. Особливо це стосується приватного сектору. Там представники комітетів контролюють питання благоустрою, в першу чергу питання прибирання територій та вивезення сміття. Але вирішують й безліч інших проблем: допомагають соціально незахищеним громадянам, співпрацюють із школами, вирішують гуманітарні питання, контролюють ремонти та іншу діяльність комунальних підприємств, нерідко виступають захисниками інтересів мешканців територій у владі, приймають участь в розробці та прийнятті місцевих програм. Адже ОСН мають законні повноваження представляти інтереси мешканців у владі.
В багатоповерхових будинках ОСН в першу чергу контролер якості надання житлово комунальних послуг та проведення капітальних ремонтів.
Повноваження ОСН
Стаття 14 закону України «Про органи самоорганізації населення» визначає 14 власних повноважень ОСН. Думаємо слід навести їх повністю.
1) представляти разом з депутатами інтереси жителів будинку, вулиці, мікрорайону, села, селища, міста у відповідній місцевій раді та її органах, місцевих органах виконавчої влади;
2) сприяти додержанню Конституції та законів України, реалізації актів Президента України та органів виконавчої влади, рішень місцевих рад та їх виконавчих органів, розпоряджень
сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі її створення) ради, рішень, прийнятих місцевими референдумами;
3) вносити у встановленому порядку пропозиції до проектів місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць та проектів місцевих бюджетів;
4) організовувати на добровільних засадах участь населення у здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, проведення робіт з благоустрою, озеленення та утримання в належному стані садиб, дворів, вулиць, площ, парків, кладовищ, братських могил, обладнанні дитячих і спортивних майданчиків, кімнат дитячої творчості, клубів за інтересами
тощо; з цією метою можуть створюватися тимчасові або постійні бригади, використовуватися інші форми залучення населення;
5) організовувати на добровільних засадах участь населення у здійсненні заходів щодо охорони пам'яток історії та культури, ліквідації наслідків стихійного лиха, будівництві і ремонті
шляхів, тротуарів, комунальних мереж, об'єктів загального користування із дотриманням встановленого законодавством порядку проведення таких робіт;
6) здійснювати контроль за якістю надаваних громадянам, які проживають у жилих будинках на території діяльності органу самоорганізації населення, житлово-комунальних послуг та за якістю проведених у зазначених жилих будинках ремонтних робіт;
7) надавати допомогу навчальним закладам, закладам та організаціям культури, фізичної культури і спорту у проведенні культурно-освітньої, спортивно-оздоровчої та виховної роботи серед населення, розвитку художньої творчості, фізичної культури і спорту; сприяти збереженню культурної спадщини, традицій народної культури, охороні пам'яток історії та культури, впровадженню в побут нових обрядів;
8) організовувати допомогу громадянам похилого віку, інвалідам, сім'ям загиблих воїнів, партизанів та військовослужбовців, малозабезпеченим та багатодітним сім'ям, а також самотнім громадянам, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, вносити пропозиції з цих питань до органів місцевого самоврядування;
9) надавати необхідну допомогу органам пожежного нагляду в здійсненні протипожежних заходів, організовувати вивчення населенням правил пожежної безпеки, брати участь у здійсненні громадського контролю за додержанням вимог пожежної безпеки;
10) сприяти відповідно до законодавства правоохоронним органам у забезпеченні ними охорони громадського порядку;
11) розглядати звернення громадян, вести прийом громадян;
12) вести облік громадян за віком, місцем роботи чи навчання, які мешкають у межах території діяльності органу самоорганізації населення;
13) сприяти депутатам відповідних місцевих рад в організації їх зустрічей з виборцями, прийому громадян і проведенні іншої роботи у виборчих округах;
14) інформувати громадян про діяльність органу самоорганізації населення, організовувати обговорення проектів його рішень з найважливіших питань.
Місцева рада, яка створила ОСН, відповідно до Закону «Про органи самоорганізації населення» може наділяти ОСНи як власними повноваженнями (ст. 14), так і делегувати їм частину повноважень своїх виконавчих органів з одночасною передачею їм фінансів і майна, необхідних для здійснення цих повноважень (ст. 15).
Фінансовою основою діяльності ОСНів є кошти міського бюджету, які передані їм місцевою радою для здійснення власних та делегованих нею повноважень, а також власні кошти, які формуються за рахунок власної економічної діяльності та добровільних внесків фізичних та юридичних осіб й інших надходжень, не заборонених законодавством .
Важливими компонентами у діяльності ОСНів різних рівнів, що створюються за ініціативою мікрогромади – мешканців будинку, вулиці, кварталу, мікрорайону, села або селища, що входять до складу об’єднаної ТГ, є системність та комплексність у роботі. Ці вимоги тісно пов’язані із рівнем професіоналізму членів та керівників ОСНів, а також налагодження механізмів відкритості у діяльності ОСНів та їхніх комунікацій із мешканцями відповідної території.
Зокрема, ОСНам рекомендується створювати соціальні паспорти територій їхньої діяльності, укладати договори про співпрацю із ОСНами іншого рівня та іншими громадськими утвореннями, що діють на цих територіях, а також з органами місцевого самоврядування та іншими стейкхолдерами.
Внутрішня робота ОСНу має будуватись на основі поєднання спеціалізації та кооперування усіх її учасників із додержанням певних процедур, у тому числі роботи із письмовими та усними зверненнями мешканців. Для цього у нагоді можуть стати Типовий регламент діяльності ОСНів та інструкція з діловодства в ОСНах.
Як створити ОСН?
Порядок ініціювання створення органу самоорганізації населення визначено у ст. 8 Закону України «Про самоорганізації населення».
На зборах (конференції) жителів за місцем проживання обирається також ініціативна група, члени якої будуть представляти інтереси жителів — учасників зборів (конференції) у відповідній місцевій раді.
На загальних зборах (конференції) жителів за місцем проживання обирається ініціативна група , члени якої будуть представляти інтереси жителів – учасників зборів (конференції) у відповідній місцевій раді.
Рішення зборів (конференції) приймається більшістю голосів їх учасників.
Ініціативна група подає до сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради заяву про створення органу самоорганізації населення, протокол зборів (конференції) жителів за місцем проживання про ініціювання створення органу самоорганізації населення із зазначенням основних напрямів діяльності створюваного органу самоорганізації населення, а також список учасників зборів (конференції) жителів за місцем проживання із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, серії і номера паспорта та домашньої адреси кожного учасника зборів (конференції) жителів.
Дозвіл на створення органу самоорганізації населення надається сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі її створення) радою.
Питання про створення органу самоорганізації населення, внесене на розгляд сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, розглядається на найближчому засіданні відповідної ради за участю членів ініціативної групи зборів (конференції) жителів за місцем проживання.
У рішенні ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення мають бути обов’язково визначені його назва, основні напрями діяльності, повноваження та умови їх здійснення, територія, в межах якої має діяти орган самоорганізації населення.
Рішення сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення доводиться до відома жителів у встановленому порядку.
Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада може відмовити у наданні дозволу на створення органу самоорганізації населення, якщо ініціювання створення органу самоорганізації населення було здійснено з порушенням вимог, встановлених законом.
Рішення сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради про відмову у наданні дозволу на створення органу самоорганізації населення може бути оскаржено до суду в установленому законом порядку.
Порядок обрання органу самоорганізації населення
Орган самоорганізації населення обирається зборами (конференцією) жителів за місцем проживання на основі загального, рівного виборчого права шляхом таємного голосування жителів, які на законних підставах проживають на відповідній території. Право голосу на виборах мають жителі, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років. Не мають права голосу жителі, яких визнано судом недієздатними. Загальний склад органу самоорганізації населення визначається зборами (конференцією) жителів за місцем проживання.
Організація проведення зборів (конференції) жителів за місцем проживання, як правило, покладається на виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради.
Орган самоорганізації населення обирається у складі керівника, заступника (заступників) керівника, секретаря, інших членів. Обраними до складу органу самоорганізації населення вважаються особи, які одержали більше половини голосів учасників зборів (конференції) жителів за місцем проживання.
Члени органу самоорганізації населення можуть бути достроково відкликані за рішенням зборів (конференції) жителів за місцем проживання, що утворили даний орган.
Переобрання органу самоорганізації населення, відкликання, обрання окремих його членів замість вибулих чи зміна кількісного складу органу самоорганізації населення здійснюється зборами (конференцією) жителів за місцем проживання в порядку, встановленому цією статтею.
Наші рекомендації:
Створити ОСН та налагодити його ефективну діяльність справа доволі складна та відповідальна. Вона передбачає багато організаційної та комунікативної роботи з мешканцями, з організаціями та установами, які розташовані на території ОСН та з місцевою владою. Великою проблемою завжди буде недостатність та пошук ресурсів для забезпечення діяльності. Але всі ці проблеми можна вирішити, а ефект від діяльності ОСН в тому числі і в нашому регіоні достатньо відчутний. ОСНи мають не тільки матеріальний але й людський ресурс, досвід залучення громадян до прийняття рішень, тому можуть ефективно впливати на владу та сприяти розвитку місцевої демократії.
.png)
Коментарі
Дописати коментар