Аналiтичний звiт з фокусованого обговорення
Мета дослідження – виявити особливості проявів соціальної напруги та її динаміку в пілотних громадах Херсонської області з подальшим напрацюванням потенційно ефектинвих засобів з попередження зростання чи зниження соціальної напруги в регіоні.
Завдання дослідження:
- Проаналізувати бачення локальних експертів та лідерів громади, щодо поширення невдоволення існуючою суспільно-політичною ситуацією на рівні територіальної громади
- Визначити ключові сфери локального суспільного життя, соціальні та адміністративні послуги, прояви впливів національного порядку денного, що виступають конфліктогенами та дестабілізаторами на рівні громади
- Простежити особливості проявів та динаміку розвитку соціальної напруги на рівні пілотних громад, визначити ключові інструменти, підходи та методи місцевої демократії, що є практикою для деескалації ситуації в пілотних територіальних громадах
- Уточнити перелік індикаторів необхідних для оцінки рівня соціальної напруги для громад Херсонської області та обговорити можливі інструменти місцевої демократії, як потенційні засоби превенції, або деескалації
Предмет дослідження – прояви та динаміка соціальної напруги у пілотних громадах, сприйняття експертами поточної суспільно-політичної ситуації на місцевому рівні, наявні та потенційні механізми та інструменти превенції чи деескалації конфліктів.
Методи дослідження
Були застосовані якісні методи – серія глибинних інтерв’ю з локальними активістами та експертами з пілотних громад проекту. Для їх відбору дослідниками були визначені пріоритетні сфери діяльності та тривалість роботи в цій сфері. За допомогою локальних партнерів та особистих контактів команди проекту було досягнуто домовленості та сформовано перелік респондентів. Також в кожній громаді було проведено фокус-групу з місцевими активістами.
Пілотні громади
міста Берислав, Каховка та Нова Каховка, Чаплинська об’єднана територіальна громада
Перебіг дослідження
Впродовж листопада 2017 – січня 2018 року експертами проекту провели серію глибинних інтерв’ю з локальними експертами у пілотних громадах Херсонської області. Зокрема було опитано
смт Чаплинка – 8 осіб (7 жінок та 1 чоловік). Респонденти представляли органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, об’єднаної територіальної громади, організації громадянського суспільства, депутатський корпус, заклади соціальної сфери.
м. Берислав – 7 осіб (3 жінки, 4 чоловіка). Респонденти представляли депутатський корпус, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, сферу бізнесу, заклади освітньої та медичної сфери
м. Каховка 6 осіб (2 жінки, 4 чоловіка). Респонденти представляли депутатський корпус, працівників освітньої та медичної сфери, виконавчі органи та організації громадянського суспільства.
м. Нова Каховка 7 осіб (3 жінки, 4 чоловіки). Респонденти представляли органи місцевого самоврядування, депутатський корпус, організації громадянського суспільства та сферу бізнесу.
Фокус група у Чаплинці. Кількість учасників: 8 осіб безпосередньо. Чоловіки – 40%, Жінки – 60%. Професійна діяльність учасників місцева чи національна влада – 55%, громадський сектор – 15%, бізнес – 15%, пенсіонери – 15%
Фокус група у Новій Каховці Кількість учасників: 11 осіб безпосередньо. Скільки чоловіків та жінок прийняло участь в заході: Чоловіки – 35%, Жінки – 65%. Професійна діяльність учасників (у відсотках): місцева чи національна влада – 20%, ЗМІ – 10%, громадський сектор – 50%, бізнес – 20%.
Фокус група у Каховці 10 осіб безпосередньо. Скільки чоловіків та жінок прийняло участь в заході (у відсотках): Чоловіки – 30%, Жінки – 70%. Професійна діяльність учасників (у відсотках): місцева чи національна влада – 20%, політичні лідери (міські депутати) – 20 0%, ЗМІ – 20 %, громадський сектор – 40 %
Фокус група у Бериславі 14 осіб безпосередньо. Скільки чоловіків та жінок прийняло участь в заході (у відсотках): Чоловіки – 64%, Жінки – 36%. Професійна діяльність учасників (у відсотках): місцева чи національна влада – 23%, освітяни / академічні працівники – 7%, громадський сектор – 42%, бізнес – 28%
Під локальними експертами в даному дослідженню маються на увазі, люди що як мінімум більше 5 років проживають у відповідній пілотній громаді, є представниками провідних установ та організацій, підприємств в яких досягли суттєвих успіхів, або очолюють їх. Фактично вони виступають ключовими носіями інформації про різні сфери, активно взаємодіють з представниками різних груп та верств, є експертами саме в своїй територіальній громаді.
Попри те, що дослідження проводилось на території громад Херсонської області різний тип громад, динаміка їх розвитку та особливості соціального згуртування суттєво впливали на формування певних “регіональних” особливостей. Причиною цього не є географічна віддаленість (між 3 пілотними громадами відставні коливались від 13 до 20 км.), а особливості формування та розвитку громад, їх склад, практика та традиції управління, усталені норми побудови стосунків влада – громада та взаємодії між різними групами політичного впливу. Окрім того суттєвий вплив на рівень напруги здійснює транзитна ситуація в Чаплинці, яка вже більше року перебуває в процесі децентралізації.
Під час опитування та обробки його результатів ми намагались визначити індивідуальну оцінку та бачення експертом можливої оцінки на рівні громади наступних складових:
Перший блок фіксує рівень задоволення життям в цілому. Висновки робляться на основі суб'єктивної оцінки респондентом питань про якість його/її життя. Які сфери викликають насамперед дискомфорт і незадоволеність? Як йде справа з ключовими соціальними і комунальними послугами, наскільки люди відчувають себе в безпеці.
Другий - це оцінка існуючої групової динаміки і між групової взаємодії, особистої самоідентифікація і безпеки. Цей блок фіксує усвідомлену як особисту приналежність респондента до будь-якої соціальної групи. А також допомагає визначити існуючі в громаді групи (релігійні, етнічні, професійні та інше) і ступінь їх взаємодії, інтеграції в громаду. Блок покликаний оцінити загальний рівень соціальної терпимості (толерантності) по відношенню до «чужих» в дихотомії «свій-чужий» як одного з показників соціальної напруженості.
Третій - протестний потенціал. Цей блок оцінює ступінь значимість інтересів для респондента в міру, достатньої для відкритої і активної опозиції на рівні громади. Які практики протесту характерні для жителів громади, які демократичні процедури використовуються або можуть бути використані для ефективного зниження рівня соціальної напруги або деескалації конфлікту.
Сприйняття локальними експертами причин соціальної напруги у громаді
Запропонований опитувальник стосувався різних сфер життєзабезпечення та взаємодії в громадах. Проставляючи певні бали на рівні потенціалу чи стану інтерв’юери постійно конкретизували обґрунтування визначеної оцінки. У результаті обробки інформації ми можемо говорити про певну тотожність в ключових факторах, які на думку місцевих експертів впливають на зростання соціальної напруги.
Фактично ключовими для всіх громад стали наступні блоки
1. Економічні причини та наявні/ відсутні послуги та їх якість
2. Неефективна робота органів виконавчої влади та місцевого самоврядування
3. Індивідуальні, психологічні причини
Кожен з блоків інтерпретувався та наповнювався кожним з експертів та учасників фокус-груп по своєму, але в переважній більшості випадків ми можемо говорити про наявність суттєвого рівня тотожності.
Економічні причини та наявні/ відсутні послуги та їх якість - експерти визначають, що для їх громад характерна подвійна проблема пов’язана з зайнятістю населення. Попри достатньо високий, з їх точки зору, рівень безробіття доволі часто індивідуальний досвід свідчить про суттєві проблеми в пошуку адекватної робочої сили та професіоналів, доволі часто “робочі вакансії не має кім закривати. Роботи є і тьма, але я вже більше 3 місяців не можу знайти собі працівника.” У кожній з громад учасники робили акцент на суттєвому збільшенні громадян які виїхали працювати закордон. У більшості випадків зазначалось шо масовою ця тенденція стала останні 3-4 роки, вона супроводжується достатньо агресивною рекламою та роботою відповідних промо агентів. Окрім безробіття місцевими експертами серед основних економічних проблем називається суттєве зростання інфляції, зниження купівельної спроможності громадян, зростання цін на комунальній послуги. Для Чаплинки ситуаціє погіршується додатково суттєвою орієнтацію малого, перш за все фермерського бізнесу на ринки Автономної республіки Крим. Після окупації і подальшої анексії Російською Федерацією у 2014 році виробники втратили традиційні ринку збуту, а за 3 роки після нових так і не було знайдено. Окрім втрат для бізнесу, окупація Криму вплинула і на рівень безробіття – адже на підприємствах півострова та в сезонний період працювали місцеві мешканці, після анексії це стало неможливим. Фіксується значне і все більш поглиблюється соціальна нерівність, відсутність якісного поліпшення умов життя, переважання гострого відчуття соціальної несправедливості, характерне для всього населення.Водночас, попри достатньо негативні оцінки та прогнози місцеві експерти наголошують на достатньо низькій вірогідності соціальних протестів.
Неефективна робота органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Фактично в кожній з громади різнились оцінки щодо якості управління та послуг, що надаються на місцевому рівні. Водночас локальні експерти констатували різні типи реагування на виклики місцевими елітами. Попри достатньо високий рівень конфліктності у Каховці, зростання рівня конфліктності у Чаплинський ОТГ експерти зазначали наявність спроб і успішних практик зміни взаємодії влада – громада (запровадження нових форм комунікації, ініціювання регулярних звітів, спроби провести реформування та децентралізувати послуги та управління). Натомість у достатньо “стабільних” та моноцентричних, в певних випадках авторитарних в управління Каховці та Бериславі, попри присутність чіткої вертикалі та контролю наявне відчуття “безперспективності, непотрібності та неможливості самореалізуватись”. Перш за все місцеві експерти пов’язують це з відсутність стратегічних бачень у керівництва громади та депутатів, низькою якістю підготовки та втілення управлінських рішень, високим рівнем корупції.
Індивідуальні / психологічні причини. Попри достатньо високий рівень професійної самореалізації та соціальної інтеграції експерти зазначають, що високий рівень безробіття та інфляції, відсутність належної інфраструктури (перш за все розваг – Берислав, Чаплинка), наявність певної закритості та концентрації місцевих владних еліт формує суттєву негативну тенденцію зростання дискомфорту у населення. Відчуття безпорадності і безправності «простої людини», низький рівень інформованості про діяльність і можливість як захисту власних прав та і віри в можливість їх захисту, певна закритість і непрозорість діяльності публічних інститутів, недостатній рівень знань та вмінь істотно знижують інтерес до суспільно-політичної активності та “виштовхує з громади”.
У кожній з громад був свій фокус та приклади, які характеризували дані блоки. Але порівнюючи результати як інтерв’ю так і фокус груп, попри наявність бачення самої громади та простору як певної позитивної, інколи міфічної оболонки, сама динаміка ситуації оцінюється як негативна.
Особливості сприйняття влади на місцевому рівні
Для громад Херсонської області, так и Україна загалом на різних рівнях існує традиційна логіка розвитку та контролю як місцевих, так і регіональних конфліктів, коріння такого підходу ґрунтується, ще на радянській системі управління. Головною стабілізуючою тенденцією можна вважати феномен персоніфікованої регіональної влади, втіленої в певному міфологізованому образу “господаря/голови”. Він формувався в результаті, як певної віддаленості територій, особливостей комунікації та взаємодії, так і в результати все більш легітимізованої інституційної пам’яті органів управління. Традиційно «господар» у масовому сприйнятті грає стабілізуючу роль, адже саме на нього локальне населення звикло перекладати як право приймати рішення, так і повну відповідальність за їх впровадження. У результаті при наявності амбіцій, ресурсів та підтримки використовуючи різні інструменти відбувається відбудова "під себе" управлінського апарату, структури взаємодії з бізнесом, мінімізується та маргіналізується вплив опозиційних сил, у результаті у більшості громад вибудовується потужний правлячий клан на основі особистої близькості та спільності політико-економічних інтересів. В результаті стабілізація ситуації в громаді в значній мірі визначався особистістю місцевого «голови», його управлінськими якості та наявних важелів впливу та практик. В усіх чотирьох пілотних громадах експерти, навіть критично налаштовані до керівництва, зазначаються фактично монопольний вплив на залагодження будь яких суттєвих конфліктів на рівні громади. До голів апелюють і перекладають відповідальність, у переважній більшості випадків не згадуються ні випадки успішної самоорганізації чи інструментів локальної демократії, де представники саме громади, а не влади були ініціаторами застосування.
Взаємодія на вертикалі “центр – громади”
Традиційно одним з фокусів в аналізах такого типу є проблема відносин між центром – перефірією, як вибудовуються звязки та будується взаємодія між представниками органів виконавчої влади на областному рівні, їх представниками на локальному та органами місцевого самоврядування. За поглядами експертів вертикаль, яка вибудовувалась в області до 2013 року включно відсутня. В переважній більшості випадків пілотні громади відчувають певну автономію у своєму розвитку і присутності «впливу центру не відчувають. Фактично ми можемо констатуваи, що з розширенням реформи децентралізації повноваження і реальний вплив виконавчої влади будуть ще зменшені, що відповідно ставить питання про цілісність та спроможність здійснення різних напрямків державної політики на місцях. Фактично експерти констатували розпад системи адміністративного впливу на рівні виконавчих органів, так і задекларували відсутність впливу за допомогою системи депутатів різного рівня. За думкою експертів локальна «лояльність» набагато сильніша ніж вплив політичних керівників центру. Окрім того експерти зазначали, що побудова блоків на місцевому рівні є більше проявом місцевих політичних розкладів та конфліктів, місцеві еліти здебільшого використовують «партійну вертикаль» ніж навпаки. Певним виключенням є Каховка, де в результаті затяжних конфліктів регіональних еліт були спроби використовувати важелі впливів Херсонської обласної ради. Але все одно причиною цього є індивідуальні особливості конфлікту, ніж прояв системності.
Протестний потенціал громад
Для майже всіх громади характерний низький рівень публічних протестів та громадських акцій. На локальному рівні взаємодія між владою та громадою доволі часто реалізується в “ручному режимі” прямої взаємодії та не допускається до рівня прямого зштовхування чи силового сценарію. Респонденти з Бериславу взагалі не змогли згадати жодної протестної публічної акції окрім часів Майдану. Попри оцінку як локальними експертами, так і результатами проектного дослідження Каховки, як міста з найбільшою кількістю публічних конфліктів налагоджена практика взаємодії поки не допускала до масових акцій протесту. Керівництво Нової Каховки вже доволі давно вибудувало систему владної вертикалі на різних рівнях, включає і організації громадянського суспільства з доволі успішними практиками каналізації та маргіналізації громадського протесту. Відповідно потенціалу та підґрунтя поки не достатньо, а практики в історії міста та спільноти не має. Чаплинська ОТГ попри майже “прикордонний стан” близькість до пункту пропуску та конфліктної громади Надеждовкі так само демонструє доволі низький рівень протестних настроїв. Ґрунтуючись на відповідях та уточненнях місцевих експертів декілька великих та медійних протестів, що були в громаді, супроводжувались значним впливом “других столів”. (зовнішнім впливом)
У всіх громадах на уточнення, щодо чому при наявному стані речей не відбувається акцій чи ініціювання місцевими активістами пропозицій вирішення проблем. Серед ключових факторів називався рівень пасивності самих громадян, незнання особливостей та алгоритмів прийняття рішень на рівні територіальних громад, відсутність інституційної пам’яті та практики таки х дій, у певних громадах – успішна система маргіналізації та каналізації протестів і активістів.
Транзит влади та систем управління
Політична нестабільність в регіоні на інституціональному рівні так само традиційно визначалася наявністю різних владних структур та моделей, які ставали своєрідними альтернативними центрами влади. Їх поява була обумовлена прагненням політичне еліти створити демократію або ілюзію такої. Інституційні зміни зазвичай породжувалися центром, який встановлював для регіонів якісь загальні правила гри. На місцях інституційна реформа «переварювалася» в інтересах місцевої стабільності і лідера-«стабілізатора», який шукав можливості для “роботи” навіть з непідконтрольними інститутами. Центр в кінцевому підсумку з цим погоджувався. Тим самим в кожній з громад сформувалася своя політична культура і підходи до вирішення конфліктів. Ситуація децентралізації лише посилює віддаленість та автономність новостворених громад. Якщо раніше ми могли говорити лише про наявність декількох автономій на рівні області, то тепер їх стає все більше, супроводу трансформації взаємодії не надається. Громади стають все більш локалізованими та незалежними, тим самим підвищуючи рівень конфліктності та хаосу на рівні регіону. Крім того, істотний вплив на динаміку і інституалізацію надає поточна ситуація. Наприклад, Каховка продовжує перебувати в затяжному політичному конфлікті, відсутньою більшістю в раді, тим самим створюється конкурентне середовище як в депутатському, так і в громадському секторі. Ключовим викликом даного транзиту залишається здатність до переговорів сторін конфлікту, не ескалування її в силовий формат а також недопущення скочування до анархії і тотальному хаосу в управлінні. Фактично Каховка незважаючи на вже 3 роки після місцевих виборів перебуває в своєрідній боротьбі за «формулу стабільності» в регіоні. У Чаплинці навпаки, ініціатором змін більше виступає голова громади - збільшивши кількість населення і населених пунктів з абсолютно різними ситуаціями в ЖКГ (в громаді є населені пункти як з 24 годинною подачею води, так і з графіком в кілька годин на тиждень), стилями життя і управління, ситуаціями з земельними та іншими ресурсами. В результаті був обраний шлях модернізації і децентралізації системи управління, переглянуто питання структури управління, ініційовано декілька успішних ініціатив у комунальній та соціальній сфері, змінено комунікацію з депутатським корпусом та приєднаними громадами. . Берислав за оцінкою експертів залишається «підвішеним у минулому містом», з нізкоініцатівним депутатським корпусом і громадянську активність, ще перебуваєє на стадії становлення і фокусування на проблемах благоустрою, ніж на політичних питаннях. У Новій Каховці серед частини еліт і жителів спостерігається певна втома від існуючого моноліту і вертикалі в прийнятті рішень. Вибудувана система управління і контролю на даний момент не допускала розмивання і втрату влади через успішні дій міського голови та його команди, а також при відсутності альтернативи. Але запит стає все більш чітким, а стратегії придушення і недопуску, дискредитації призводять до концентрації зусиль і усвідомлення запиту на професіоналізацію серед протестно налаштованих громадян.
Специфіка побудови еліт на регіональному рівні
Влада на регіональному рівні сприймалася і сприймається з позицій єдиноначальності, звідси і чітко визначена тенденція до регіонального моноцентризму, громади відтворюються у замкнену форматі, навіть загрози ненадання або проблем з наданням ключових послуг для населення не завжди здатна мотивувати керівництво громад до взаємодії. Важливо також зазначити, що ключовим фактором даної дестабілізації стає перебіг процесів децентралізації (кейс Каховки щодо надання бібліотечних послуг, ситуація з навчальним комбінатом та медичною галуззю в Чаплинському районі / Чаплинській ОТГ).
Фактично в усіх пілотних громадах “влада” сприймається перш за все, як доступ до ресурсів, право розпорядження цими ресурсами і їх розподілом. На етапі первинного накопичення це веде до формування кланів, які мають право першості в доступі до ресурсів. Персоніфікована регіональна влада стала основою для кристалізації місцевих бізнес-груп, а боротьба за владу - боротьбою за переділ сфер впливу. Це визначило поляризацію еліти і особливу роль економічного чинника в цьому процесі. Регіональна еліта ділиться не тільки по інституціональними ознаками, скільки за політико-економічним кланам. Кожен з таких кланів має лідера (або коаліцію лідерів) і систему зв’язків з різними владними інститутами. Боротьба між цими кланами визначає «реальне» вимір внутрішньо регіональної конфліктності. У той самий час слабкість і погана економічна ситуація призводить до того що представники крупного бізнеса майже відсутні. Тому ключовим ресурсом ставити бюджетна сфера - розподіл ресурсів громад і управління локальними бюджетами.
Експерти констатують, що на рівні пілотних громад проходить процес різного ступіня консолідації еліт певного типу. Фактично сформувалася системна регіональна еліта що складається з політична і адміністративна еліта + афілійований бізнес. Сплав цих елітних підгруп, до складу якого входять (будучи не завжди розмежовані один з одним) бюрократія, «політичний клас» (депутати і т.д.), афілійований з ними бізнес (в тому числі родинний), утворює специфічний соціальний клас. Тут нерідко вельми умовна межа між адміністративної (політичної) діяльністю і бізнес-процесами, при цьому останні побудовані, в основному, навколо місцевих бюджетів і управління власністю громади (держзакупівлі, приватизація і т.д.). Відповідно, в основі «бізнес-моделі» афілійованого (і є системною частиною зазначеної соціальної групи) бізнесу лежать, так чи інакше, бюджетні потоки.
У минулому експерти згадають і випадки ідеологічного протистояння, але в ході політичної еволюції відзначається зміна формату боротьби за владу між регіональними групами впливу. Роль ідеологічного конфлікту і віддалених від влади партій в цьому процесі помітно знизилася. Визначальний вплив набувають корпоративні конфлікти, або просто кланова боротьба за контроль над ресурсами громади та бюджетом. Водночас посилюються випадки, коли середній та великий бізнес концентруючись та вступаючи у союзи намагається стати рівнозначним політичним гравцем, але це ми здебільшого можемо говорити про Каховку та Нову Каховку. Корпоративні війни поки не стали реальністю для пілотних локальних громад.
Характер взаємодії на рівні громад
Експерти, в залежності від ступень власного включення у місцеві процеси та сфери занять по різному давали оцінку поточній суспільно-політичній ситуаіцї у громадах. Так само і оцінка політичних акторів та їх дій різнилась. Але на основі їх відповідей ми можемо охарактеризувати ключові стани / підходи до взаємодії на рівні регіональних еліт та управлінців.
В цілому на рівні пілотних громад використовується, або близькі до застосування декілька, зокрема
1. Протистояння (конфронтація) як форма взаємодії у груп з пересічними інтересами в економічній або політичній сфері. Протистояння пов'язано, як правило, з приходом в громаду нових, ще не вкорінених в неъ груп, або з новим призначенням / обранням посадових осіб, що ініціюють істотні зміни. При цьому протистояння може в різних випадках розвертатися за різними сценаріями. На даний момент ця форма в певні періоди присутня в м Каховці.
2. Консенсус - форма взаємодії, при якій еліти не протидіє один одному, а знаходяться в постійному процесі взаємного узгодження інтересів. Економічні та політичні інтереси груп при такому типі взаємодії можуть перетинатися, але це не може привести до серйозного конфлікту. Даний формат був вибудований міським головою в місті Нова Каховка, але також ситуація в місті в певні моменти доходить до напівсилового протистояння. Ця форма конфлікту, зазвичай спрямована не стільки на усунення опонента, скільки на тиск на нього з метою примусити його до вимушеного консенсусу в тій чи іншій формі. Зазвичай має місце, коли добровільний консенсус недосяжний, але застосування силового сценарію конфронтації небажано з точки зору суспільного резонансу.
3. Консенсус - форма взаємодії, при якій еліти не протидіє один одному, а знаходяться в постійному процесі взаємного узгодження інтересів. Економічні та політичні інтереси груп при такому типі взаємодії можуть перетинатися, але це не може привести до серйозного конфлікту. В силу різних причин даний формат склався в Бериславі і Чаплинці. Але якщо в першій громаді, цей формат більше данина політичній культурі і відсутності конфліктуючих політичних і бізнес груп, то в Чаплинці результат вибудовування вертикалі чинним главою.
Громадський активізм на місцевому рівні
Жителі громад бачать в органах влади та їх лідерах на місцевому рівні певних «арбітрів» які при виникаючій напрузі, гіпотетично, на їхню думку, можуть привести сторони до максимально ефективному вирішенню проблеми. Навіть у ситуаціях, де органи влади і їх голови є стороною конфлікту або його ініціаторами місцеві жителі бачать його вирішення через призму звернення до голови громади. Здебільшого проведення виборів і навіть зміна керівника не змінює усталені традиції патерналізму. Відповідно у той же час місцеві експерти констатували досить високий рівень певного відчуження жителів від зовнішнього навколишнього середовища і замикання на своєму власному мікросвіті (сім'я, вузьке коло друзів), або звернення до активістського практикам різного характеру, але перш за все питань благоустрою та волонтерства. Тільки в Каховці і Новій Каховці ми можемо говорити про процеси формування певного ядра активістів, які часто стають учасниками сторін політичного конфлікту, який спостерігається в цих містах. У той же час в сприйнятті громадян активізм стає більш осмисленим, соціально вмотивованим. Основне місце в структурі мотивів займають прагнення захистити свої права, можливості спілкування з однодумцями, а також (хоча і в дещо меншій мірі) прагнення зробити світ кращим. Але на думку більшості експертів вкрай рідко декларований активізм або бажання конвертуються в реальні дії, основною формою продовжує залишатися віртуальний формат, діяльність в соціальних мережах. У той же час низький професійний рівень, популізм, участь в політичних скандалах знизило рівень підтримки і залучення простих громадян.
Проблема вакууму влади та управлінців
У регіонах намічається і помітний вакуум влади. У нинішніх регіональних лідерів як правило немає і не може бути «реальних» наступників, оскільки вони вибудовували все відносини під себе особисто, а сильних людей поруч не тримали. Цілком очевидно, що відхід нинішніх лідерів означитиме різке зменшення кількості авторитету регіональної влади, оскільки вона тримається на особистому авторитеті. Нова, професійна управлінська еліта в регіонах не сформувалася і не могла сформуватися в умовах моноцентризма і єдиноначальності.
Окрім того майже в усіх інтерв’ю та фокус групах озвучувались проблеми браку компетентних кадрів, деякі управлінські позиції не закриваються роками. Відсутність на місцевому рівні професійних управлінців та спеціалістів у певні моменти може ставати суттєвим бар’єром для розвитку громади (наприклад відсутність головного архітектора у Чаплинки може поставити під загрозу прихід доволі крупного інвестору). Окрім того представники депутатського корпусу, попри наявний професійний досвід у своїй діяльності демонструють низький рівень знань та вмінь щодо розуміння бюджетних алгоритмів, процедур прийняття рішень та місцевої демократії, антикорупції. Доволі часто в основу рішень покладається не аналіз а певні різновиди «звичаєвого права» та персональних амбіцій.
Децентралізація як конфліктоген та виклик
Розпочата в 2015 році реформа децентралізації мала на меті делегувати повноваження на місця, що дозволить забезпечити самодостатність громад та їх здатність надавати громадянам якісні послуги. Але відсутність своєчасних змін у законодавство, локальні амбіції та неузгодженість процесів на різних рівнях призводить лише до зростання конфліктів на місцевому рівні. Так у межах даного дослідження аналізувалась лише Чаплинська ОТГ, але проблеми з розсинхронізацією та зштовхуванням політичних амбіцій вже провокують конфлікти а громадах, які ще не розпочали цей процес – Каховка та Нова Каховка. При супроводі процесу децентралізації не закладено конфлікт аналіз, не передбачається оволодіння управлінцями навичками управління конфліктом. Відповідно ескалація конфліктних ситуацій доволі часто є продуктом не врахування даних особливостей при прийнятті рішень та проведенні переговорів з третіми сторонами, або сторонами конфлікту.
В силу початку децентралізації, зміни провідної політичної групи/еліти у керівництві, накопичунні певної соціальної втоми пілотні громади зіштовхуються з необхідністю робити системні вибори щодо управління і дій по соціальній згуртованості у громадах. Певний моноцентризм, яки продовжує лишатись породжує декілька системних викликів. Так він продовжує доволі ефективно забезпечувати внутрішньополітичну стабільність, де голова громади користується суттєвим, а не віртуальним авторитетом. Але побочним продуктом цього є застій у більшості сфер, внутрішня помилка при прийнятті рішень. Розвинута конкурентне середовище та наявність альтернатив вимушує хоча б на рівні лідерів груп в громаді більш ретельно та переговорно супроводжувати процес прийняття рішень. Ситуації моноцентризму, чи тривалих авторитарних моделей на певному рівні продукують замкнено коло та обмежуть можливий спектр дій. Інша проблема яка проявляється найбільш чітко у Каховці – розвиток демократичних інститутів і відхід від закритої, моноцентричної моделі провокує політичну нестабільність, особливо на початкових етапах та наявних, рівнозначних конкурентних груп.
Вирішити існуючу дилему швидко і ефективно неможливо: вона зумовлена особливостями загальнополітичного розвитку країни і певними традиціями. У той же час стає ясно, що моноцентризм регіональної влади починає сам себе переборювати. Однак така форма регіональної стабільності виявилася тимчасовою: режим регіональної особистої влади останні роки деградує. Населення все більше відчуває втому від своїх багаторічних правителів.
Висновки
Підкреслимо, що створення збалансованої політичної ситуації на регіональному рівні вимагає доволі довгого налаштування. Найголовнішим завданням керівників, на наш погляд, є не стільки вибудовування вертикалі влади, скільки нормалізація ситуації на «горизонталях», тобто на кожному її рівні, включаючи малі громади, різноманітні групи інтересів і впливу. На даний момент ключовим викликам стає необхідність зміни фокусу з авторитарних моделей на інклюзивні. Адже у зв'язку з неформальною зміною статусу області, існуючі конфлікти мають потенціал вкрай швидкого ескалування і переходу з локального, в національний порядок денний. Підтримка регіональної стабільності є питанням особливої державної ваги, оскільки від його вирішення залежить динаміка розвитку політичної ситуації в країні в цілому. Мінімізувати конфліктність в принципі знову можна за допомогою авторитаризму, але це рішення в сучасній Україні не має перспектив в силу особливостей політичного будівництва і запуску процесу децентралізації. Довгострокові перспективи повинні бути пов'язані з поступовим формуванням системи стримувань і противаг, розмежування повноважень між рівнями влади і різними групами інтересів. Фактично існує істотний запит на напрацювання позитивних практик врегулювання конфліктів з активізацією і залученням місцевого населення для підвищення рівня усвідомленості і відповідальності. Для цього на рівні громад і при експертному супроводі процесів децентралізації вкрай важливо розробляти на етапах планування моделі, підходи до профілактики конфліктів. Необхідно збалансовано і в фокусі на інтереси, традиції громад підійти до розробки комплексних заходів, спрямованих на недопущення виникнення деструктивних конфліктів і на зменшення їх впливу на різні сторони життєдіяльності окремих суб'єктів і всієї системи. Високий рівень соціально напруженості унеможливлює реалізацію будь-якої значимої соціально-економічної програми, перешкоджає спільним діям влади та населення, веде до протистояння різних соціально-політичних сил в суспільстві, до суттєвих матеріальних втрат і тільки ескалує конфлікт. Для місцевих еліт і консультантів на даний момент головним завданням має стати пошук шляхів і способів подолання соціальної напруженості з залучення успішного досвіду активізації самих громадян, впровадження ефективних інструментів місцевої демократії, підзвітності органів влади і превенції конфліктів
Коментарі
Дописати коментар